Великий прорив у цій галузі здійснили науковці з Національного університету "Львівська політехніка" у співпраці з Тайванським текстильним науково-дослідним інститутом.

Професор кафедри фізики "Львівської політехніки" Григорій Ільчук, професор кафедри органічної хімії Віктор Токарєв, головний технолог проектів ТзОВ "Ацер" Ігор Чернілевський та команда молодих учених університету розробили "гнучкий тканинний суперконденсатор".

Робота над технологією почалась ще у 1990-х роках у лабораторії члена-кореспондента Академії наук України Корнія Товстюка в Чернівцях. У 1993-му спеціально для розробок суперконденсатора і систем із його застосуванням було створене ТзОВ "Ацер", що виконало кілька проектів з партнерами із США, Японії, Німеччини. У Національному університеті "Львівська політехніка" в цьому напрямку працюють з першої половини 2000-х. А ідея гнучкого суперконденсатора належала тайванцям.

Винахід являє собою автономну систему енергозабезбечення побутових приладів. Принцип її роботи полягає в тому, що сонячна батарея утворює електричний сигнал, який згодом потрапляє у суперконденсатор з дуже великою ємністю. Він накопичує енергію, а потім найоптимальніше розподіляє її за допомогою спеціального електронного менеджера. Гнучка частина, де сонячна енергія перетворюється на електричну, у світі вже була розроблена. А львівським ученим необхідно було створити гнучкий суперконденсатор, що дозволило б реалізувати автономну систему.

Першим втіленням технології стала сумка, в якій можна зарядити тільки мобільний телефон, бо її потужність всього 2 вати. Та українці стверджують, що це не межа і можливо створити й потужніші системи, щоб можна було заряджати планшет чи ноутбук. Над цим проектом вони працювали останні три роки, і кажуть, що модифікацій автономного джерела живлення може бути чимало. Якщо збільшити потужність установки, то можна живити енергією цілі будинки! До того ж система працює і при розсіяному сонці.

Дивовижний пристрій львівських політехніків відкриває й інші цікаві перспективи. Скажімо поверхня туристичних наметів зможе бути постійним накопичувачем сонячної енергії і дати можливість, не розпалюючи багаття, обігрівати намет або готувати їжу на електроприладах.

Наразі вчені працюють вже над наступним проектом – розробляють гнучкі світловипромінювальні пристрої, які б були пристосовані до одягу, до тканин, тобто розробляють спеціальний світловипромінювальний матеріал. Наприклад, це може бути спеціальний одяг, який світиться вночі. Якщо він буде поєднаний з сонячною батареєю, то вдень заряджатиметься, а вночі світитиметься. Це можна використовувати для поліції чи у рекламі, що світитиметься, або у дизайні.

Крім того, львів’яни на основі суперконденсаторів вже винайшли систему автономного освітлення помешкань, яка, за їхніми словами, забезпечить значну економію коштів та окупиться через півтора роки.

Гнучкий тканинний суперконденсатор ще у 2011 році внесений у 100 найкращих науково-дослідних розробок світу за версією впливового  наукового журналу "Наукові дослідження і розробки" (Research & Development).