Під час хірургічної операції, коли на кону життя та здоров'я людини, кожна секунда — на вагу золота. Пацієнти втрачають багато крові, а шви, якими з'єднуються тканини, інколи призводять до запалень. Українські медики разом із науковцями знайшли несподіване рішення, яке дозволяє зекономити час та звести післяопераційні ускладнення до мінімуму.

За основу було взято метод електрозварювання. Ідея розробки належить відомому українцю, академіку Борису Патону, який очолює Інститут електрозварювання імені Євгена Патона — свого батька.

Розпочалися дослідження цієї технології в експериментальному відділі Інституту хірургії та трансплантології у 1992 році. Як і годиться, спочатку випробували ідею на тваринах: мишах, кроликах, свинях, а у 1998 році у шпиталі Військово-медичного управління СБУ в Києві розпочато експерименти зі зварювання тканин людини.

Операція відбувається наступним чином: під час операції з'єднувані тканини стуляють поверхневими шарами, далі хірург стискає їх електродами зварювального інструменту та вмикає джерело струму. Електрострум невисокої напруги частково руйнує клітини, внаслідок чого виділяється білкова рідина. За рахунок коагуляція, тобто зсідання білків, тканини злипаються — так само, як "зварюється" метал. Через певний час структура тканини набуває первісного вигляду, тож у пацієнта не залишається швів.

Температура в зоні зварювання сягає 60-70 °C. Завдяки спеціальним алгоритмам спеціальний апарат, який використовують для зварювання, самостійно визначає, скільки і на яку тканину потрібно енергії, щоб вона була правильно зварена.

Загалом застосування електрозварювання супроводжується зменшенням крововтрати на 60-85%, скороченням тривалості операції на 20-50%. Технологія має широкі перспективи, та може застосовуватись у гінекології, урології, торакальній хірургії, офтальмології, онкології. Зараз такі операції проводять у десятках українських клінік, а технологією цікавляться у провідних країнах світу.