В основу "Щедрика" лягла українська народна щедрівка. Але саме обробка композитора Миколи Леонтовича принесла твору світову славу. Вперше мелодія зазвучала 100 років тому, але й досі увесь світ зустрічає Різдво під "Щедрик".

Всього є п’ять обробок мелодії Миколою Леонтовичем. Над твором автор працював з 1901 до 1919 років. Вперше світ почув "Щедрик" у 16-му році. Тоді його виконав хор Київського університету. Твір одразу став популярним, а Леонтович – відомим.

В оригіналі "Щедрика" співається про ластівку, яка прилетіла сповістити про багатий рік для родини. Вважається, що український оригінал спирається на стару слов'янську легенду про те, що кожен дзвін у світі прославляв Ісуса в ніч, коли він народився. У світі "Щедрик" відомий під назвою "колядка дзвонів".

У 1921 році "Щедрик" був уперше виконаний на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку. Ця пісня настільки зайшла у душу американцям, що у 1936 році американець українського походження Петро (Пітер) Вільговський створив англійську версію слів.

Колядка звучала не в одній рекламі. Також "Щедрик" використовували у культових мультиках: "Південний парк", "Сімпсони", "Гріфіни". Звучала мелодія й у фільмах, зокрема у "Гаррі Поттері", "Сам у дома", "Міцний горішок".

А переробка пісні у техно-данс стилі продюсером/діджеєм Демоніксом швидко стала культовою класикою в андерграунді.

На початку 2015 року було визначено 17 кращих виконань пісні "Щедрик" у світі — від класики до рок-виконань.