Києво-Печерську лавру, одне із семи чудес України, православні християни вважають другим за святістю після Єрусалима.
Зараз це комплекс, розташований на 28 гектарах. А починалося все з однієї печери посеред густого лісу.
Першим тут усамітнився чернець Антоній. Поступово до нього приєднувались й інші монахи — самотужки прокладали підземні ходи, будували келії і церкву.
Захоплений таким аскетизмом, Князь подарував монахам гору над печерою. Це було в ХІ столітті, а у ХІІ православний чоловічий монастир отримав статус "лаври". У всьому світі їх тільки 6.
Нашим знанням про найдавніші битви князів чи розвиток древнього Києва також можемо завдячувати Києво-Печерській лаврі, бо саме в її стінах творили перші літописці.
Інші монахи зналися на травах. За деякий час слава про знахарів змусила їх відкрити одну з перших лічниць у Київській Русі. До речі, до монастиря сторонніх не пускали, але для хворих завжди робили виняток.
1615 року у Лаврі відкрили друкарню і протягом 200 років вона була єдиною у Києві.
І хоча монахи Лаври жили переважно на пожертвування, своїх грошей у них не бракувало. Лаврі належало 3 міста, 200 сіл і хуторів, понад 70 тисяч кріпаків, десятки фабрик, заводів та млинів.
Козаки особливо шанували Лавру, намагаючись бодай раз у житті здійснити прощу до святих місць.
Усі знали, що тут покояться мощі понад сотні святих. Казали: не дивно, що в Лаврі відбуваються чудеса — дивно, коли вони не відбуваються. А от лаврські печери завжди були овіяні легендами. Хтось запевняв, що підземними тунелями Лавра поєднана з Черніговом та Новгородом. Насправді їхня протяжність лише 500 метрів.
Хоча Лавра за свою історію встигла пережити і руйнівні набіги кочівників, і пожежі, та найбільше потрясінь припало на ХХ століття.
Коли 1917 року до влади прийшли більшовики, у Лаврі організовували археологічні розкопки. Дзвони розпилювали, а у 1926 році найдавнішу Лавру Східної Європи перетворили на музейний комплекс, головне призначення якого — бути центром антирелігійної пропаганди.
Частину монахів розстріляли під Києвом, решта опинилася у засланні.
У роки Другої світової війни підірвали Успенський собор. При чому досі точаться суперечки – зробили це німці, чи радянські солдати.
1961 року вигнали й останніх монахів. Повернутися дозволили майже за 30 років. Успенську церкву відновили лише 2000 року й і тоді ж Лавра увійшла до Всесвітньої спадщини "Юнеско".