Сотні людей мріяли побачити себе на його полотнах, тисячі марили про знайомство з ним.
Андрій Варгола народився в США у сім’ї закарпатських емігрантів. Юлія Варгола, мати Енді, мала надзвичайний художній хист: вона продавала квіти, які майструвала з консервних бляшанок та гофрованого паперу, вишивала картини за лемківськими мотивами та на релігійні теми, до Великодня розписувала писанки. Саме мати була найвпливовішою людиною у житті Воргола і саме вона дала поштовх розвитку його талантів.
У 1949 Варгола закінчив Технологічний інститут Карнегі за напрямком графічний дизайн і відразу подався підкорювати Нью-Йорк, де перший час займався графічним оформленням комерційної реклами – в основному оформляв вітрини магазинів, робив листівки та плакати. Згодом він малював ілюстрації в різних журналах, у тому числі і "Vogue". Перший успіх художнику принесли малюнки для взуттєвої компанії "І.Міллер". Вони являли собою зображення взуття, намальовані чорнилом в ексцентричній манері, зі спеціально зробленими ляпами.
Його псевдонім з'явився внаслідок помилки набору в друкарні одного з журналів, але нове ім'я настільки сподобалося Енді, що він вирішив його залишити на все своє життя. Втім, було у нього й інше ім'я: нікнейм "Дрелла" (Дракула + Попелюшка (Cinderella)). Після смерті художника, учасники гурту The Velvet Underground, який вже на той момент розпався, – Лу Рід і Джон Кейл - вперше возз'єдналися, щоб записати студійний альбом Songs for Drella ("Пісні для Дрелли") на згадку про Енді.
На початку 60-их років Енді захопився темою американських продуктів. Його прості, здавалося б, аж до примітивізму малюнки – банки "Кока-коли" та консерви томатного супу "Кемпбелл", чи навіть просто символ долара у різних варіаціях – стали культовими. Художник миттєво став сенсацією.
Також фірмовим стилем Воргола були портрети знаменитостей у техніці шовкографії – повторення одного й того ж зображення. Першим був малюнок обличчя зірки Мерлін Монро, яка щойно (йшов 1962 рік) покінчила із собою. Одне й те ж обличчя у різних, неймовірних кольорах – саме з цим асоціюється Воргол у більшості людей і дотепер. Згодом митця зацікавить соціалістичний агітпроп, і він у своїй манері намалює купу портретів китайського диктатора Мао Дзедуна, чимало варіацій на тему серпа та молота, команданте Че, тощо. До слова, картина Енді Воргола "Червоний Ленін" довгий час зберігалася в колекції опального олігарха Бориса Березовського. Зображення вождя більшовиків він продав на торгах Christie's за 202 тисячі доларів незадовго до своєї смерті.
У 1963 художник купив приміщення на Мангеттені і назвав його "Фабрикою". Окрім того, що "Фабрика" була місцем, де збиралася вся нью-йоркська богема, саме тут він зумів поставити мистецтво на конвеєр. Майстерня випускала до ста шовкографій на день. За два роки "Фабрика" виробила більше двох тисяч картин.
3 червня 1968 року одна з "учениць" Енді, Валері Соланас, тричі вистрелила в нього. Три кулі засіли в тілі великого провокатора, лікарі в шпиталі констатували клінічну смерть, але, незважаючи на всі закони медицини, Воргол вижив і прожив іще 23 роки. Щоправда, зрештою, ці рани таки підірвали його здоров’я.
1969 року Воргол заснував журнал "InterVIEW", який задав новий стиль репортажу про новини культури і створив особливу довірчу манеру проведення інтерв'ю, при якому "зірки" опитують "зірок". Друзі жартували, що Енді створив журнал, щоб ходити на кінопрем'єри.
На 59 році життя 22 лютого 1987 Енді Воргол помер у нью-йоркській лікарні. На банківському рахунку Енді Воргола зберігалося близько 100 мільйонів доларів. Всі гроші, за заповітом, були віддані художнім організаціям.
Воргол залишив після себе 610 запакованих коробок, які називав "Капсулами часу". В них знайшли речі, які він фанатично збирав з 50-х років протягом всього свого життя: листи, чеки, листівки, фотографії, журнали, записки, обгортки, а також сукні та туфлі знаменитостей. Енді збирався продавати їх, але так і не встиг.
У 2012 році Енді Ворголу присвоїли статус лідера аукціонних продажів. Він обігнав і Ван Гога, і Пікассо, який очолював список у 2010-му, і Герхарда Ріхтера, і Марка Ротко – за роботи Енді на торгах було виручено в цілому $380,3 мільйона. А дитячий малюнок Воргола, який він зробив у віці 10 років, сьогодні оцінюють у два мільйони доларів. Володіти їм пощастило одному американському колекціоннеру, який колись купив його всього за 5 доларів.
Енді Воргол казав: "Я хотів би бути таким же знаменитим, як королева Великобританії". Восени 2012 королева Єлизавета II купила чотири своїх портрети, написані ним у 1985 році, і виставила їх у Віндзорському замку.